Открытие юр.лица

Право на податковий кредит. Податковий кредит Когда корректируем НК

198.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв"язку з придбанням та/або ввезенням таких активів в якості внеску до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
198.2. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:
дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов"язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього розділу.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об"єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього розділу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку
за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв"язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
198.4 Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об"єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв"язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (з урахуванням положень підпункту 139.1.6 цього Кодексу).
198.5. Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об"єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 цього розділу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною
ціною у податковому пероді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами.
Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат, відповідно до розділу III цього Кодексу.
198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв"язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього розділу).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність, установлену законодавством.
У разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом шестидесяти календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку.
Для банківських установ, при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу, таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов"язання звітного (податкового) періоду. Ця стаття визначає підстави для віднесення сум податку до податкового кредиту, дату виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, а також суми сплаченого (нарахованого) податку, які відносяться до податкового кредиту, та суми, що не входять до складу податкового кредиту.
198.1. Норми цього пункту відтворюють попереднє законодавство в частині переліку господарських операцій, здійснення яких дає право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Починаючи з 1 січня 2013 року, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає за фактом виникнення податкового зобов" язання у разі здійснення операцій, зазначених у пункті 198.1 (див. ч. 22 п. 9 розділу XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу).
При застосуванні норми, позначеної літерою «в») потрібно враховувати, що у Кодексі подано визначення місця постачання послуг, яке базується на принципі місця фактичного здійснення постачання послуг і застосування основної ставки ПДВ у разі, коли такі операції здійснюються на митній території України.
198.2. Пункт визначає дату виникнення права платника податку на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В основу визначення дати виникнення права платника податку на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту покладено принцип фактичного завершення господарської операції постачання товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на
віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) ПДВ за податковими зобов" язаннями.
198.3. Цей пункт визначає базу для обчислення суми податкового кредиту звітного періоду та його склад. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 розділу I Кодексу. При застосуванні цієї норми необхідно врахувати, що згідно з абзацом третім розділу XIX Кодексу «Прикінцеві положення» ст. 39 набирає чинності з 1 січня 2013 року.
Податковий кредит складається із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду за основною ставкою або за нульовою ставкою у зв" язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Отже, основною умовою віднесення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв" язку з придбанням товарів, послуг та основних фондів, до податкового кредиту, є їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
198.4. Пунктом встановлено, що при здійсненні господарських операцій, які не є об" єктом оподаткування або звільнені від оподаткування, сплачені (нараховані) суми ПДВ не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Відповідно до абзацу 3 пп. 139.1.6 податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, що входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об"єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, не віднесену на зменшення податкового зобов"язання з податку на додану вартість такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.
198.5. Цим пунктом регулюється оподаткування подальшого використання товарів/послуг в операціях, що не є об" єктом оподаткування або звільнені від оподаткування. У разі якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, вони вважаються проданими за їх звичайною ціною.
198.6. Цей пункт визначає підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) ПДВ до податкового кредиту. Пункт містить також дві норми, яких раніше не було у податковому законодавстві. Ці норми спрямовані на покращання умов ведення бізнесу в Україні в частині віднесення сплаченого (нарахованого) ПДВ до податкового кредиту.
1. У разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом дванадцяти місяців з дати виписки податкової накладної.
2. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом шестидесяти календарних днів з дати списання коштів із банківського рахунку платника податку.
Якщо заставлене майно переходить у власність банківських установ з метою його наступного продажу на дату оприбуткування такого об" єкта за наявності податкової накладної або її замінників, банківська установа має право на податковий кредит. Податкова накладна видається платником податку (боржником), який передає майно у власність банку (кредитору) на вимогу останнього та є підставою для нарахування податкового кредиту. При здійсненні операції з постачання оприбуткованого об"єкта у банку (кредитора) виникають податкові зобов"язання з ПДВ на загальних підставах, обчислені, виходячи з повної вартості його продажу.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

“Податковий кредит”ПЛАН

3. Витрати на навчання

4. Благодійність

5. Інші витрати

Висновки

1. Поняття про податковий кредит

1 січня 2004 року вступив у силу Закон України “Про податок з доходів
фізичних осіб” (далі - Закон), що частково замінив декрет Кабінету
Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, який діяв з 1993
року. Нововведений Закон встановлює нове право фізичних осіб на
зменшення річного оподатковуваного доходу.

Стаття 1.16 Закону визначає податковий кредит як суму (вартість) витрат,
понесених платником податку - резидентом у зв’язку з придбанням товарів
(робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом
звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та
акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його
загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками
такого звітного року.

Наказом ДПА України від 22 вересня 2003 року № 442 затверджено
Інструкцію про порядок нарахування платником податку податкового кредиту
щодо податку з доходів фізичних осіб, яка набирає чинності з 1 січня
2004 року.

Відповідно до Інструкції, платник податку - резидент, який має
ідентифікаційний номер, має право на нарахування податкового кредиту за
наслідками звітного податкового року.

Для того, щоб отримати право на податковий кредит громадянин повинен
подати до 1 квітня року, наступного за звітним, до податкового органу
річну податкову декларацію із зазначенням підстав для його нарахування.

До складу податкового кредиту включаються тільки фактично понесені
витрати, підтверджені документально, а саме: фіскальним або товарним
чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими
документами або договором, які підтверджують продавця товарів (робіт,
послуг) та визначають суму таких витрат.

Загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми

звітного податкового року у вигляді заробітної плати. Якщо платник
податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за
наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні
податкові роки не переноситься.

До складу податкового кредиту платник податку - резидент має право
включити такі витрати фактично понесені ним протягом звітного
податкового року:

Частину суми процентів, сплачених ним за іпотечним кредитом (з
01.01.2005 р.);

Суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або
благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в
Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більше п’яти
відсотків від суми його загального річного оподатковуваного доходу
такого звітного року;

Суму власних коштів, сплачених громадянином на користь закладів
охорони здоров’я для компенсації вартості послуг з його лікування або
лікування члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі з
придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних
пристосувань, у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду
загальнообов’язкового медичного страхування (набере чинності з початку
року, наступного за роком набрання чинності Закону про загальобов’язкове
медичне страхування);

Суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти
протягом звітного податкового року, яку платник податку або члени його
сім’ї першого ступеня споріднення мають право включити до податкового
кредиту, яка не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для
працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року,
помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (в 2003 році
така сума становить 510 гривень), помноженої на кількість місяців
(повних або неповних) навчання протягом такого звітного податкового
року;

Суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових
внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами
довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування
як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня
споріднення, що не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи
неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір
страхування):

а) при страхуванні платника податку - суму, визначену у пункті 6.5.1.
пункту 6.5 статті 6 Закону України від 22.05.2003 р. №889-ІУ “Про
податок з доходів фізичних осіб”, тобто розміру, що не перевищує суми
місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на
1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до
найближчих 10 гривень;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня
споріднення - 50 відсотків суми, визначеної в частині “а” цього
підпункту.

Після закінчення 2004 року платник податку може скористатись податковим
кредитом за такими витратами: пожертвування або благодійні внески,
навчання, страхові внески за договорами довгострокового страхування
життя, на усиновлення дитини.

Платник податку зобов’язаний вести облік доходів та витрат у обсягах,
достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного
доходу, у разі коли такий платник податку зобов’язаний Законом подавати
декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру
сплаченого податку, у тому числі при застосуванні права на податковий
кредит. Також громадянин повинен зберігати протягом строку давності,
встановленого законом (1095 днів), документи, на підставі яких
формується податковий кредит та на вимогу податкового органу пред’являти
документи і відомості пов’язані з виникненням доходу та права на
отримання податкового кредиту, обчисленням та сплатою податку з доходів
фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами достовірність
відомостей, зазначених у декларації з цього податку.

Вже після закінчення 2004 року платник податку може скористатися
податковим кредитом за такими витратами: пожертвування або благодійні
внески, навчання, страхові внески за договорами довгострокового
страхування життя, на усиновлення дитини. Згідно з прикінцевими
положеннями Закону витрати, пов’язані з оплатою лікування платника
податку або членів його сім’ї (у тому числі придбання ліків), можна буде
відносити до податкового кредиту з початку податкового року, наступного
за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов’язкове медичне
страхування. А з 1 січня 2005 року, у разі набрання чинності законом, що
регулює питання іпотеки, можливо буде включати до податкового кредиту
витрати, пов’язані з оплатою частини процентів за іпотечним кредитом.
Також з 1 січня наступного року, у разі набрання чинності законом, що
регулює питання недержавного пенсійного страхування, до податкового
кредиту можна буде включати витрати платника податку на оплату страхових
внесків за договорами недержавного пенсійного страхування як платника
податку, так і членів його сім’ї.

Однак слід зауважити, що до податкового кредиту можуть включатися тільки
фактично понесені платником податку витрати, підтверджені документально,
а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною
накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які
ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких
витрат. Ці документи не потрібно надсилати податковому органу, але їх
слід зберігати протягом строку, достатнього для проведення податківцями
перевірки правильності нарахування податкового кредиту (1095 днів).
Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних
сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яку
платник подаватиме до податкового органу за своєю адресою.

Отже, для того, щоб отримати право на податковий кредит, громадянин
повинен подати річну декларацію до 1 квітня року, наступного за звітним.

Треба зазначити, що Закон містить також і обмеження права на нарахування
податкового кредиту, а саме: податковий кредит може бути нараховано
виключно резидентом, що має податковий ідентифікаційний номер, а
загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми
загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом
звітного року як заробітна плата. Якщо платник податку не скористався
правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного
податкового року, то таке право на наступні податкові роки не
переноситься.

2. Податковий кредит фізичним особам

Практично будь який податковий закон крім об’єкта оподаткування, ставки
податку та інших необхідних для обчислення податку обов’язкових умов
містить податкові пільги. Так особливістю Закону України від 22.05.2003
р. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб” є встановлення права
платника податку на податковий кредит.

Оскільки скоро закінчується цей податковий рік, а податковий кредит
застосовується саме за підсумками відповідного звітного року, то саме
зараз необхідно одержати повну інформацію щодо умов, порядку та строків
одержання податкового кредиту.

Податковий кредит - це сума витрат, понесених платником податку у
зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або
юридичних осіб протягом звітного року, на суму яких дозволяється
зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу,
одержаного за наслідками такого звітного року.

Іншими словами громадяни мають право суму загального річного
оподатковуваного доходу зменшити на суму деяких витрат, установлених цим
Законом і тим самим повернути собі частину сплаченого до бюджету податку
з доходів фізичних осіб.

Перелік витрат, які дозволено включати до складу податкового кредиту
визначено Інструкцією про порядок нарахування платником податку
податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб. Проте слід
зазначити, що лише частину з наведених в переліку витрат дозволено
включати до складу податкового кредиту за підсумками 2004р., а деякі
витрати передбачено включати до складу податкового кредиту не раніше
2005р.

Після закінчення 2004 р. платник податку може скористатися податковим
кредитом за такими витратами:

пожертвування або благодійні внески;

навчання;

страхові внески за договорами довгострокового страхування життя;

оплата вартості державних послуг пов’язаних з усиновленням дитини.

Закон установлює деякі обмеження в нарахуванні громадянами податкового
кредиту:

право на податковий кредит має виключно резидент України, який отримав
індивідуальний ідентифікаційний номер і є найманим працівником;

товари, роботи, послуги повинні бути придбані у резидента України;

витрати понесені громадянином, повинні бути підтверджені документально
(фіскальний або товарний чек, касовий ордер, товарна накладна, договір
або інший документ, який ідентифікує продавця товарів (робіт, послуг) і
визначає суму таких витрат);

загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми
загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом
звітного року у вигляді заробітної плати;

із суми витрат, фактично понесених громадянином, за якими він має право
отримати податковий кредит, виключається сума ПДВ та акцизного збору;

зменшення оподатковуваного доходу дозволяється тільки за підсумками
звітного року (а не в момент здійснення витрат). Якщо платник податку не
скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками
звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не
переноситься.

До складу податкового кредиту платник має право віднести лише витрати,
понесені ним самостійно. Якщо певні витрати бере на себе працедавець
(наприклад, оплату навчання, лікування, внески на добровільне
страхування тощо), то до податкового кредиту такі суми не включаються

Суми податкового кредиту, нараховані громадянином за кожною з
перелічених підстав його надання, зазначаються у річній податковій
декларації, Таку декларацію треба подати до податкового органу за місцем
проживання після закінчення звітного податкового року, але не пізніше 1
квітня року що настає за звітним. Тобто за підсумками 2004року громадяни
подають декларацію з 1 січня 2005 р. по 1 квітня 2005року.

3. Витрати на навчання

До складу податкового кредиту може бути включено витрати платника
податку на оплату середньої професійної або вищої форми навчання. При
цьому згідно із Законом України «Про освіту»:

Професійно-технічні навчальні заклади - це професійно-технічне
училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної
реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище,
навчально-виробничий центр, центр підготовки та перепідготовки робочих
кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи установ, що надають
професійно-технічну освіту;

Вищі навчальні заклади - це технікум (училище), коледж, інститут,
консерваторія, академія, університет. Вищі навчальні заклади в
установленому порядку можуть створювати різні типи
навчально-науково-виробничих комплексів, об’єднань, центрів, інститутів,
філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.

Платник може врахувати у складі податкового кредиту витрати як на своє
навчання, так і на навчання членів своєї сім’ї першого ступеня
споріднення (подружжя, батьки, діти, у тому числі усиновлені). При цьому
члени сім’ї самі вибирають, хто користуватиметься податковим кредитом
щодо таких витрат. Якщо навчаються обидва з подружжя, то податковий
кредит визначається окремо для кожного з них залежно від вартості їх
навчання.

Витрати на навчання включаються до податкового кредиту в розмірі,

звітного податкового року. Хочемо звернути увагу на можливі проблеми
відображення таких сум у складі податкового кредиту. Річ у тому, що
податковий кредит передбачає облік понесених протягом звітного року
витрат, тобто за місяці навчання, які припадають на цей звітний рік. При
такому буквальному прочитанні Закону № 889 та Інструкції про податковий
кредит платник може втратити право на податковий кредит при оплаті
навчання, наприклад, у 2004 році, але за навчальні місяці 2005 року.
Погодьтеся, це нелогічно.

На нашу думку, більш спеціальною в цьому випадку є норма, яка визначає,
що витрати на навчання включаються до податкового кредиту в розмірі,
визначеному за кожний повний або неповний місяць навчання протягом
звітного податкового року. Інакше кажучи, у цьому випадку має значення
не термін здійснення платежу, а період навчання, за який проведено
платіж. Наприклад, у листопаді 2003 року громадянка Іваненко О. І.
оплатила вартість навчання своєї дочки у вузі за друге півріччя
навчального року (січень - липень 2004 року). Незважаючи на те що платіж
було здійснено до закінчення звітного 2004 року, оплату було проведено
за місяці навчання саме у 2004 році, тому така громадянка має право
включити суму оплати за навчання до податкового кредиту за підсумками
2004 року.

І навпаки, та ж громадянка Іваненко О. І. у листопаді 2004 року оплатила
вартість навчання дитини за період січень - липень 2005 року. Ця сума у
складі податкового кредиту не потрапить до річної декларації за 2004
рік, тому її буде враховано лише при поданні декларації за 2005 рік.

Слід також мати на увазі, що стосовно таких витрат існує сумове
обмеження: загальна сума річного податкового кредиту щодо витрат на
навчання не може перевищувати розмір місячного прожиткового мінімуму на
одну працездатну особу, встановленого на 1 січня звітного податкового
року, помножену на 1,4 та округлену до найближчих 10 гривень, помножену
на кількість місяців (повних чи неповних) навчання протягом звітного
року. На сьогодні гранична річна сума податкового кредиту = 510 грн. х
кількість місяців навчання у році.

Приклад. Оплачені громадянкою Іваненко О. І. витрати на навчання дочки у
вузі за січень - липень 2004 року становлять 2450 грн. Оплату проведено
6 лютого. Щомісячна сума витрат дорівнює 350 грн. (2450: 7 міс.).
Оскільки граничний розмір (510 грн. на місяць) не перевищено, усю суму
витрат на навчання (2450 грн.) може бути включено до податкового кредиту
такої громадянки.

Вартість навчання в навчальному 2004 - 2005 році підвищилася. Громадянка
Іваненко О. І. заплатила 6 липня 2004 року за навчання дочки за осінній
семестр (вересень - грудень 2004 року) суму в розмірі 2200 грн.
Щомісячна плата за навчання становить 550 грн. (2200: 4), що перевищує
встановлену межу 510 грн. Отже, за підсумками 2004 року громадянка
Іваненко А.І. може врахувати у складі податкового кредиту суму в розмірі
2040 грн. (510 х 4).

Загальна сума податкового кредиту за підсумками 2004 року становитиме
4490 грн. (2450 + 2040). Документи, що підтверджують право на податковий
кредит: платіжне доручення на безготівкове перерахування коштів, або
квитанція банку чи відділення зв’язку, або довідка працедавця, який за
дорученням платника податків здійснював перерахування сум коштів з
одержуваного ним доходу на його навчання або навчання інших членів його
сім’ї першого ступеня споріднення навчальним закладам.

4. Благодійність

Є серед громадян України люди, які у змозі допомогти тим, хто цього
потребує, не лише добрим словом, а й реальною матеріальною допомогою.

Більшість же наших співвітчизників самі ледь-ледь зводять кінці з
кінцями і не можуть дозволити собі надати комусь благодійну допомогу.
Але, незважаючи на це, і таким громадянам іноді доводиться ставати
благодійниками. Адже не таємниця, що багато які неприбуткові установи
(наприклад, установи охорони здоров’я), щоб не платити податки з
отриманих за послуги сум, просять здійснити оплату таких послуг у формі
благодійного внеску. Раніше платник мав право урахувати у річній
декларації понесені ним на благодійність витрати, що не підлягали
оподаткуванню в межах 4 % річного сукупного оподатковуваного доходу.
Крім того, під цю пільгу підпадали тільки пожертвування (внески) до
благодійних організацій.

Тепер же в податковому кредиті можна врахувати будь-які пожертвування чи
благодійні внески всім неприбутковим організаціям (до яких, зокрема,
належать і благодійні організації). При цьому під неприбутковими
організаціями розуміються:

а) органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та
створені ними установи чи організації, що утримуються за рахунок коштів
відповідних бюджетів. Відразу зауважимо, що згідно з пп. 9.7.7 Закону №
889 забороняється надавати благодійну чи спонсорську допомогу органам
державного управління та органам місцевої влади або створеним ними
благодійним фондам чи іншим неприбутковим організаціям, або за їх
дорученням - третім особам, якщо надання такої благодійної допомоги є
попередньою чи подальшою умовою видачі платнику податків будь-яких
дозволу, ліцензії, узгодження, державної послуги чи іншого рішення на
його користь або прискорення такої видачі (спрощення його процедури);

б) благодійні фонди і благодійні організації, створені в порядку,
визначеному законом для проведення благодійної діяльності, у тому числі
громадські організації, створені з метою проведення екологічної,
оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової
діяльності, а також творчі спілки та політичні партії, громадські
організації інвалідів та їх місцеві осередки, створені відповідно до
Закону України «Про об’єднання громадян», науково-дослідні установи та
вищі навчальні заклади III - IV рівнів акредитації, внесені до
Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави,
заповідники, музеї-заповідники;

в) пенсійні фонди, кредитні спілки, створені в порядку, визначеному
законом;

г) інші, ніж визначені в абзаці «б» цього підпункту, юридичні особи,
діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами
відповідних законів;

ґ) спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб, створені для
представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок
внесків таких засновників і не провадять господарську діяльність, за
винятком отримання пасивних доходів;

д) релігійні організації, зареєстровані в порядку, передбаченому
законом;

е) житлово-будівельні кооперативи, об’єднання співвласників
багатоквартирних будинків, створені в порядку, визначеному законом.

Що стосується сумового обмеження, то його дещо змінили. Тепер платник
має право включити до податкового кредиту такі витрати в розмірі, що
перевищує 2 %, але не більше 5 % від суми його загального
оподатковуваного доходу за звітний рік.

Бухгалтери юридичних осіб - платників податку на прибуток, упевнені, вже
стикалися з роз’ясненнями ДПАУ щодо розуміння цього обмеження включення
сум благодійної допомоги до валових витрат. Очевидно, та ж доля чекає й
на податок з доходів. Інакше кажучи, на думку ДПАУ, платник не має права
включити ці витрати до складу податкового кредиту в сумі, що менша 2 % і
перевищує 5 % річного оподатковуваного доходу, тобто фактично в розмірі
3 % (від 2 до 5). Розглянемо зазначене вище на прикладі.

Приклад 2. Громадянин Петренко М. С. 10.06.2004 р. надав благодійну
допомогу установі охорони здоров’я в сумі 500 грн. При цьому його річний
оподатковуваний доход за підсумками 2004 року склав 4800 грн.

Розрахуємо «інтервал» податкового кредиту:

Від 96 грн. (4800 х 2 %);

До 240 грн. (4800 х 5 %).

Відповідно громадянин Петренко М. С. має право включити до податкового
кредиту суму благодійного внеску в розмірі 144 грн. (240 - 96). Нам
залишається тільки сподіватися, що думка ДПАУ із цього питання зміниться
і що в новій річній декларації про доходи у складі податкового кредиту
платнику дозволять відображати всю суму благодійних внесків у межах 5 %
його річного оподатковуваного доходу, якщо, звичайно, ця сума перевищила
2 % межу. Тим більше, що перший крок до цього вже зроблено в Інструкції
про податковий кредит (див. «В якому розмірі благодійні витрати
відображаються в податковому кредиті?».

В якому розмірі благодійні витрати відображаються в податковому кредиті?
Витяг із п. 3.2 Інструкції про податковий кредит.

«Якщо сума коштів або вартість майна, що були передані у звітному

благодійних внесків неприбутковим організаціям, становить менше двох

звітного податкового року, така сума коштів або вартість майна не
включається платником податку до податкового кредиту.

Якщо сума коштів або вартість майна, що були передані у звітному
податковому році платником податку у вигляді пожертвувань або
благодійних внесків неприбутковим організаціям, перевищує п’ять
відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого
звітного податкового року, розмір такого перевищення також не
включається платником податку до податкового кредиту». (Витяг із п. 3.2
Інструкції про податковий кредит). У цьому випадку за умовами
попереднього прикладу громадянин Петренко М. С. зможе відобразити в
податковому кредиті суму в розмірі 240 грн. Ми однозначно підтримуємо
саме такий підхід у визначенні суми, що дає право на податковий кредит.

Документи, що підтверджують право на податковий кредит: платіжне
доручення на безготівкове перерахування благодійних внесків; квитанції
банку, відділення зв’язку, неприбуткової організації; довідка
працедавця, який за дорученням платника податків здійснював
перерахування сум таких внесків до неприбуткових організацій з
одержуваного ним (платником податку) доходу.

При цьому громадянин не зобов’язаний доводити податковому органу, що
установу (організацію), якій здійснено пожертвування (благодійні внески)
коштів (майна), включено до Реєстру неприбуткових установ та
організацій. Приналежність конкретної установи (організації) до
категорії неприбуткової та її наявність у Реєстрі неприбуткових установ
та організацій установлюються компетентним працівником податкового
органу під час виконання процедур перевірки відповідних платіжних
документів. При цьому зазначена процедура є складовою функціональних
обов’язків компетентного працівника податкового органу (п. 3.2
Інструкції про податковий кредит).

5. Інші витрати

До інших витрат, суму яких платник може включити до податкового кредиту,
входять:

Витрати на штучне запліднення незалежно від того, чи перебуває такий
платник у шлюбі з донором;

Оплата вартості державних послуг, включаючи сплату державного мита,
пов’язаних з усиновленням дитини.

Такі витрати включаються до податкового кредиту без обмеження. Головне,
щоб їх було понесено протягом звітного податкового року і в платника
були підтверджуючі документи про такі витрати (платіжні доручення,
квитанції, корінці до прибуткового касового ордера, договори тощо).

Витрати, які може бути враховано в податковому кредиті, починаючи зі
звітного 2005 року.

Висновки

Податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником
податку - резидентом у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у
резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім
витрат на сплату ПДВ та акцизного збору), на суму яких дозволяється
зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, отриманого за
результатами такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.

Для зручності розглядатимемо окремо кожний випадок понесених витрат, на
суму яких можна зменшувати оподатковуваний доход. Але спочатку
відзначимо основні положення про податковий кредит:

Громадянин має право врахувати ці витрати лише після закінчення
звітного року шляхом їх відображення в річній декларації про доходи;

Протягом року і до закінчення термінів розгляду декларації податковими
органами документи, що підтверджують понесені витрати, платник зберігає
у себе;

Платник має вести облік отриманих протягом року доходів і понесених
витрат;

Сума податкового кредиту враховується тільки в межах загального
річного оподатковуваного доходу платника. Сума перевищення податкового
кредиту над загальним річним оподатковуваним доходом не враховується і
не переноситься на наступний рік;

Суми витрат, не включені до податкового кредиту за підсумками звітного
року, на наступний звітний рік не переносяться, тобто право на
податковий кредит виникає тільки щодо витрат, фактично понесених у
звітному році.

Список використаної літератури

Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, 2004.

Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.91р. №1251
//Відомості Верховної Ради (ВВР),1991.- №39.-ст.510 із змінами та
доповненнями.

Азаров М.Я., Бондаренко Г.І., Мельник П.В., Лєкар С.І., Зайцев В.І.,
Макаров Д.В., Тарангул Л.Л. Про податки і збори населенню України. К.,
2000.

Азаров М.Я., Кольга В.Д., Онищенко В.А. Все про податки: Довідник / за
ред. Азарова М.Я. - К.: Експерт-Про, 2000.

Бутинець Ф.Ф., Шатило Н.В. Податковий облік в Україні - Житомир, 1998. г

Бюджетний кодекс України № 2542-ІП від 21.06.2001.

Вишневский В.П. Налоги Украины: теория й практика- Донецк, 1997.

Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового права: Навчальний посібник. -
К.: Товариство “Знання” КОО, 1998.

Буряковський В.В. Удосконалення податку на додану вартість // Фінанси
України. - 1998.-№12

Дубов В.В. Действующая налоговая система й пути ее совершенствования //
Финансы. - 1997.-№ 4.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

08 Авг 2006

Налоговый кредит

НАЛОГОВЫЙ КРЕДИТ

(tax credit) 1. Освобождение от уплаты налога, который фактически уже был уплачен, как, например, освобождение от уплаты налога на полученные в Великобритании дивиденды (См.: авансовый корпорационный налог (advance corporation tax), или в тех случаях, когда уплаченный за рубежом налог может быть зачтен в счет выполнения налоговых обязательств в Великобритании (См.: двойное налогообложение (double taxation). 2. В более широком смысле всякий вычтенный у источника дохода налог, который может быть зачтен в счет выполнения налоговых обязательств плательщика.

Финансы. Толковый словарь. 2-е изд. - М.: "ИНФРА-М", Издательство "Весь Мир". Брайен Батлер, Брайен Джонсон, Грэм Сидуэл и др. Общая редакция: д.э.н. Осадчая И.М. . 2000 .

Налоговый кредит

Налоговый кредит - льгота, направленная на уменьшение налоговой ставки или окладной суммы. Обычно налоговый кредит носит возмездный, срочный и заявительный характер.

По-английски: Tax credit

Финансовый словарь Финам .

Налоговый кредит

одна из налоговых льгот, состоящая в отсрочке взимания налога.

Терминологический словарь банковских и финансовых терминов . 2011 .

Смотреть что такое "Налоговый кредит" в других словарях:

Налоговый кредит - представляет собой изменение срока уплаты налога на срок от трех месяцев до одного года при наличии хотя бы одного из оснований, указанных в подпунктах 1 3 пункта 2 статьи 64 НК РФ: 1) причинения этому лицу ущерба в результате стихийного бедствия … Словарь: бухгалтерский учет, налоги, хозяйственное право

- (tax credit) Процедура, используемая в Великобритании: подоходный налог на распределенную прибыль удерживается у источника дохода. Акционер получает дивиденды, свободные от налогов, а налоговый кредит равен сумме удержанного подоходного налога.… … Экономический словарь

Налоговый кредит - (англ. tax credit) по законодательству РФ о налогах и сборах изменение срока уплаты налога на срок от 3 х месяцев до года при наличии хотя бы одного из следующих оснований: причинения заинтересованному лицу … Энциклопедия права

налоговый кредит - 1. Освобождение от уплаты налога, который фактически уже был уплачен, как, например, освобождение от уплаты налога на полученные в Великобритании дивиденды (см.: advance corporation tax (авансовый корпорационный налог)), или в тех случаях, когда… … Справочник технического переводчика

- (tax credit) Сумма, вычитаемая из подлежащего выплате налога, как правило в связи с тем, что налог уже был уплачен на один из элементов налоговой базы (tax base). Наиболее распространенным в Великобритании видом налогового кредита является кредит … Словарь бизнес-терминов

Налоговый кредит - (Tax credit) — налоговая льгота, предоставляемая налогоплательщикам, в виде исключения, на возвратной основе. По существу, это — кредит, предназначенный, как правило, для осуществления инвестиций и инновационных затрат … Экономико-математический словарь

- – это сумма расходов, понесенных налогоплательщиком резидентом, на которую уменьшается сумма годового налогооблагаемого дохода. источник http://insurelife.org.ua/financial planning/insurance dictionary/ … Википедия

Налоговый кредит - изменение срока уплаты налога на период от трех месяцев до одного года при наличии хотя бы одного из следующих оснований: причинения этому лицу ущерба в результате стихийного бедствия, технологической катастрофы или иных обстоятельств… … Энциклопедический словарь-справочник руководителя предприятия

НАЛОГОВЫЙ КРЕДИТ - изменение срока уплаты налога, осуществляемое налоговым органом, на срок от трех месяцев до одного года при наличии у налогоплательщика хотя бы одного из следующих оснований: 1) причинения лицу ущерба в результате стихийного бедствия,… … Энциклопедия российского и международного налогообложения

Книги

Финансы и Кредит № 39 (567) 2013 , Отсутствует. В журнале раскрываются современные проблемы теории и практики финансов, денежного обращения и кредита, банковского и страхового дела, рынка ценных бумаг, налоговой политики и финансового… электронная книга

На відміну від поперденього порядку нарахування прибуткового податку з громадян, новий порядок стягнення податку на доходи фізичних осіб передбачає право платника на податковий кредит. Податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв"язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального оподатковуваного доходу.

Платник податку має право на податковий кредит лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум.

До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.

Платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року:

Частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку (після прийняття відповідного закону про іпотеку);

Суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п"яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

Суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім"ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;

Суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров"я за лікування такого платника податку або члена його сім"ї першого ступеня споріднення у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов"язкового медичного страхування (після прийняття відповідного закону про медичне страхування);

Суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування (після прийняття закону про недержавне пенсійне страхування) як такого платника податку, так і членів його сім"ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

А) при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень;

б) при страхуванні члена сім"ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті „а”.

Якщо платник податку або члени його сім"ї першого ступеня споріднення були застраховані їх працедавцями, то гранична сума, встановлена підпунктом "а" або "б", зменшується для відповідної застрахованої особи на суму страхових внесків, сплачених її працедавцем протягом такого звітного податкового року.

Якщо член сім"ї платника податку першого ступеня споріднення самостійно застрахував такі самі ризики за окремим страховим договором, то платник податку не має права включати до складу свого податкового кредиту суму за страхування такого члена сім”ї;

Суми витрат платника податку із штучного запліднення і оплати вартості державних послуг, пов"язаних з усиновленням дитини.

Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю - він не має права на отримання податкового кредиту.

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Публікується мовою оригіналу

Еще с 01.07.2015 г. плательщики НДС работают по принципу «100 % отражения «входящих» сумм НДС в составе налогового кредита», не сортируя их на хозяйственные/льготные/необлагаемые. Тем не менее все так же плательщикам в вопросе формирования НК следует четко придерживаться дающих право на НК операций и подтверждающих документов.

Операции для формирования НК

В п. 198.1 НКУ приведен список операций (разбиты на пять подкатегорий), при осуществлении которых плательщик вправе уплаченные/начисленные суммы налога отнести в состав налогового кредита (НК). Это:

1) приобретение или изготовление товаров и услуг;

2) получение услуг, предоставленных нерезидентом на таможенной территории Украины, и услуг, местом поставки которых является таможенная территория Украины;

3) приобретение (строительство, сооружение, создание) необоротных активов (в том числе в связи с приобретением и/или ввозом таких активов как взнос в уставный фонд и/или при передаче таких активов на баланс плательщика налога, уполномоченного вести учет результатов совместной деятельности);

4) ввоз необоротных активов на таможенную территорию Украины по договорам оперативного или финансового лизинга;

5) ввоз товаров и/или необоротных активов на таможенную территорию Украины.

В такт сформирован и «близлежащий» п. 198.3 НКУ , упоминающий «базу», от которой формируется сумма НК. В нем указано, что НК отчетного периода определяется исходя из договорной (контрактной) стоимости товаров/услуг и состоит из сумм НДС, начисленных (уплаченных) плательщиком налога в течение такого отчетного периода в связи:

Приобретением или изготовлением товаров и предоставлением услуг;

Приобретением (строительством, сооружением) основных фондов (основных средств, в том числе прочих необоротных активов и незавершенных капитальных инвестиций в необоротные капитальные активы);

Ввозом товаров и/или необоротных активов на таможенную территорию Украины.

Приобретение . Среди операций из списка, суммы НДС по которым подлежат включению в НК, выделены операции приобретения (пп. «а» и «б» п. 198.1 НКУ ). Какие же операции считать приобретением?

Для НДС-целей под приобретением в подавляющем большинстве случаев следует понимать как переход к приобретателю (получение им) права собственности на товары, включая необоротные активы (или момент получения приобретателем результатов услуг).

В пользу привязки приобретения к переходу права собственности свидетельствует определение термина «поставка товаров» из п.п. 14.1.191 НКУ . Да и сами налоговики в операциях по приобретению товаров и отражению по такой операции НК акцент делают именно на получении права собственности (см. письма ГФСУ от 09.06.2015 г. 11999/6/99-99-19-01-01-15 ), письмо ГФСУ от 19.04.2016 г. № 8809/6/99-99-19-03-02-15 ).

Однако здесь могут быть некоторые исключения. Если товары (услуги) получены в собственность плательщиком, но так и не оплачены в течение срока исковой давности, то фискалы расценивают их (!) как бесплатно полученные. Так что

при бесплатном получении товаров, услуг, необоротных активов факт их приобретения, по мнению налоговиков, отсутствует

Соответственно у получателя нет бесплатного права и на налоговый кредит (см. .

Кроме того, к поставке товаров п.п. 14.1.191 НКУ (см. п.п. «е» ) приравнивает, в частности, передачу товаров по договору , по которому уплачивается комиссия (вознаграждение) за продажу или покупку . Поэтому для целей НДС-учета получение посредником товаров (услуг) без перехода к нему права собственности во исполнение договора комиссии/поручения и т. д. (см. п. 189.4 НКУ ) все равно должно считаться приобретением. То есть давать посреднику право на НК и по товару .

Исключение: ввоз товаров и необоротных активов по посредническим договорам. Здесь на эти операции нормы п. 189.4 НКУ не распространяются (см. БЗ 101.13). Право на НК в этом случае возникает только у собственника товара (подробнее - далее).

В операции по приобретению возможно участие третьих лиц . Например, стоимость товара (услуги) оплачивает третье лицо , а не покупатель. С позиции права это вполне законно: выполнение обязательств должника другим лицом предусмотрено ст. 528 ГКУ . Так вот, право на НК остается за покупателем, а не за третьим лицом. Ведь по договору приобретает товар именно покупатель, соответственно поставщик обязан составить НН и зарегистрировать ее в ЕРНН на имя покупателя (а не третьего лица).

Возможна ситуация, когда согласно договору отгрузка товара осуществляется третьему лицу , а не покупателю товара. Эта операция вполне законна и предусмотрена в ст. 636 ГКУ . В этой ситуации третье лицо не становится покупателем товара. Соответственно

право на НК будет иметь покупатель по договору, а не третье лицо

И еще важный момент! Налоговики иногда ошибочно принимают за поставку/приобретение совершенно не относящиеся к ним операции. Так, например, под приобретение они подводят компенсацию третьим лицом (перевозчиком) стоимости утерянного/поврежденного им товара. При этом контролеры требуют от продавца при ее получении начислить НО, а от перевозчика - на основании зарегистрированной НН в ЕРНН отразить НК. Однако такая операция для перевозчика совсем не приобретение (перевозчик не получает права собственности на перевозимый и испорченный им товар), соответственно у него не может быть права и на НК (см. консультацию в БЗ 101.16.

Необоротные активы . Приобретая (сооружая, строя, создавая) необоротные активы (а это, в частности, основные средства, прочие необоротные активы и нематериальные активы), НК отражаем по общему правилу «первого события». Никаких оснований для

отсрочки отражения НК до даты ввода объектов в эксплуатацию/хозяйственный оборот в НКУ не предусмотрено

Заметим: прежде чем стать полноправными объектами необоротных активов (ОС, прочим необоротным активом, нематериальным активом), расходы, связанные с их приобретением (сооружением, созданием), учитывают в составе капитальных инвестиций в необоротные активы на счете 15 «Капитальные инвестиции». То есть до ввода в эксплуатацию/хозоборот и так понятно будет, что имеет место операция по приобретению (сооружению, созданию) именно необоротных активов.

Единственная преграда, которая может ожидать НДС на пути в состав налогового кредита, - это отсутствие своевременной регистрации в ЕРНН составленной поставщиком НН (п. 198.6 НКУ ), а по мнению налоговиков, и переход права собственности на объект (см. выше).

Рассчитывать на НК при приобретении необоротных активов могут и физлица-предприниматели - плательщики НДС (см. БЗ 101.13). Правда, не по всем подряд купленным необоротным активам, а только по тем, которые планируют учитывать (амортизировать) в своей предпринимательской деятельности согласно ст. 177 НКУ . Исключение: земельные участки, объекты жилой недвижимости, легковые и грузовые автомобили - они вне учета ФЛПшника (подробнее см. на с. 22 этого номера).

Ввоз (импорт) . Для того, чтобы сориентироваться, какие операции по ввозу на таможенную территорию Украины (и в каких таможенных режимах) подлежат обложению НДС с последующим включением уплаченных сумм в НК, следует обратиться к ст. 206 НКУ и к соответствующим нормам ТКУ .

Так вот, п.п. «ґ» п. 198.1 НКУ безоговорочно позволяет относить в состав НК суммы НДС, уплаченные при любом ввозе товаров и/или необоротных активов на таможенную территорию Украины. При этом совершенно не важно, имеет место операция по приобретению или по бесплатному получению импортных товаров/необоротных активов.

Главное условие для «импортного» НК - уплаченный на таможне НДС и оформленная ТД, подтверждающая его уплату (пп. 198.2, 201.12 НКУ ).

Учтите! На сегодняшний день ВСУ, а вслед за ним и налоговики единогласно настаивают, что при импорте товара

формирование налогового кредита по НДС на основании временных ТД не происходит,

а осуществляется только при условии наличия надлежащим образом оформленной ТД (см. постановление ВСУ от 23.06.2015 г. по делу № К/9991/67637/12 , письма ГФСУ от 23.06.2016 г. № 13857/6/99-99-15-03-02-15 и от 29.08.2016 г. № 18611/6/99-99-19-03-02-15 , консультацию в БЗ 101.13). Так что для отражения НК придется ожидать оформления обычной ТД, которая и подтвердит завершение декларирования ввезенного в Украину товара.

При изменении таможенной стоимости после окончания таможенного декларирования таможенный орган оформляет лист корректировки , который является неотъемлемой частью ТД. Откорректировать НК импортер имеет право в периоде, в котором оформлен такой лист корректировки (см. письмо ГФСУ от 27.03.2015 г. № 6423/6/99-99-19-03-02-15 ).

Если в соответствии с договором поручения уплата НДС в бюджет осуществляется через третье лицо (таможенного брокера), то импортер - собственник товара имеет право отнести сумму НДС в НК на основании ТД, в которой он должен быть указан как получатель (собственник) товара. Правда, суммы таможенному брокеру должны быть перечислены до момента растаможки товара (см. БЗ 101.13).

Будьте внимательны! В «импортный» НК включается только сумма НДС. А вот, например, проценты, начисленные согласно ст. 106 ТКУ (в случае выпуска товара, помещенного в таможенный режим временного ввоза с условным частичным освобождением от обложения НДС, в свободное обращение на таможенной территории Украины), по разъяснениям налоговиков, в НК не включаем (см. БЗ 101.23).

Право на НК

«Хозусловия», а также условия «использования в облагаемых операциях» в п. 198.3 НКУ, разрешающем учесть в составе НК суммы НДС по тем или иным покупкам, нет (вместе с тем есть правило о начислении «компенсирующих» НО, о чем подробнее скажем чуть позже).

Начисление НК по вышеприведенным операциям осуществляется независимо от того, начали ли товары/услуги и НА использоваться в облагаемых операциях в рамках хозяйственной деятельности плательщика налога в течение отчетного периода. А также независимо от того, осуществлял ли плательщик налога облагаемые операции в течение такого отчетного периода.

Так что НК формируют по любым покупкам независимо от направления использования приобретаемого

Единственное стоп-условие для отражения НК прописано в п. 198.6 НКУ -отсутствие подтверждающих, правильно оформленных документов:

1) зарегистрированных в ЕРНН НН/РК к НН, оформленных согласно п. 201.1 НКУ (причем НН и/или РК к такой НН, составленные и зарегистрированные после 01.07.2017 г. в ЕРНН, являются для покупателя достаточным основанием для отражения НК и не требуют какого-либо другого дополнительного подтверждения - абзац третий п. 201.10 НКУ ;

2) таможенной декларации (ТД);

3) прочих документов - заменителей НН из п. 201.11 НКУ .

Если с документами все в порядке, плательщик имеет полное право на НК.

Документы для НК

При покупке/ввозе уплаченная /начисленная сумма НДС (причем не важно, хозяйственная она или нехозяйственная) может быть учтена в составе НК только при наличии правильно составленного документа, подтверждающего право на НК. Что это за документы и основные требования к ним см. в таблице ниже.Документы, дающие право на НК

№ п/п	Документ	Основные требования к документу
	Налоговая накладная	(2) быть зарегистрированной в ЕРНН
* НК по НН с ошибкой плательщик вправе показать только после исправления НН.
	Таможенная декларация	На бумажном носителе - на всех листах оттиск личной номерной печати должностного лица таможенного органа, завершившего таможенное оформление; Электронная - отметку о завершении таможенного оформления и заверении такой декларации электронной цифровой подписью должностного лица таможенного органа, завершившего оформление*
*В случае таможенного оформления товаров с использованием электронной ТД для формирования НК ее оформление на бумажных носителях не обязательно (см. БЗ 101.13).
	Кассовый чек	Общую сумму полученных товаров/услуг, Сумму НДС (не более 40 грн.), Фискальный номер; Налоговый номер поставщика; Другие реквизиты, которые указаны в п. 2 и п. 6 разд. II Положения № 13
	Транспортный билет	Общую сумму платежа; Сумму НДС; Налоговый номер продавца (кроме тех, форма которых утверждена международными стандартами); Фискальный номер продавца - если это электронный билет
	Гостиничный счет	Общую сумму платежа; Сумму налога; Налоговый номер продавца (кроме тех, форма которых установлена международными стандартами). Кроме того, главное, чтобы счет был выписан на услуги (а не на товар!), а в счете за услуги, учитываемые по приборам учета, не было стоимости услуг, полученных расчетным путем*
	Счет за услуги связи
	Счет за услуги, учитываемые по приборам
* Иначе придется ждать от поставщика НН, зарегистрированную в ЕРНН (см. письмо ГУ ГФС в Запорожской обл. от 23.06.2017 г. № 791/ІПК/08-01-12-01-10 ).
	Бухгалтерская справка*
* Составляется при восстановлении НК по товарам, услугам, необоротным активам, приобретенным плательщиком до 01.07.2015 г. в необлагаемых/нехозяйственных целях, которые теперь плательщик начинает использовать в облагаемых операциях (п. 36 подразд. 2 разд. ХХ НКУ). Причем, как пояснили налоговики, ограничений по сроку составления такой бухсправки для восстановления НК не предусмотрено (см. БЗ 101.13).

«Реглимит» и НК

Если заглянуть в формулу из п. 200 1 .3 НКУ , то в ней видно, что показатель ∑НаклОтр формируется за счет «входного» НДС по всем (!) полученным и зарегистрированным НН/РК (а не только по НН для облагаемых покупок).

Внимание! Неотражение или несвоевременное отражение плательщиком сумм НДС по НН и РК в составе НК по декларации на показатель ∑НаклОтр, как и на результат формулы («реглимит»), не влияет!

На «реглимит» покупателя непосредственно влияет только сам факт регистрации «входящих» НН и РК в ЕРНН

Помните об этом, если решите отложить свой НК на 365 дней согласно п. 198.6 НКУ .

К тому же в «реглимит» попадут (увеличат его в том числе и ошибочные НН, прошедшие регистрацию в ЕРНН). Хотя, как мы уже сказали, по сути права отразить НК по ним у плательщика еще не будет.

«Реглимит» увеличит и сумма уплаченного на таможне НДС (через показатель ∑Митн), которую плательщик вправе включить в НК, на основании данных должным образом оформленных ТД (с учетом листов корректировки (+/-) и дополнительных ТД (+/-). Правда, для этого в графе В ТД должен быть указан налоговый номер лица, претендующего на НК (см. письма ГФСУ от 15.12.2014 г. № 15182/7/99-99-24-02-02-17 и от 28.05.2015 г. № 11245/6/99-99-19-03-02-15 ).

Не увеличат «реглимит« только суммы НК, отраженные плательщиком на основании документов - заменителей НН, если поставщик не оформлял НН и не регистрировал ее в ЕРНН. Вот такие нестыковки могут вас ожидать.

«Компенсирующие» НО

Планирование/факт нехоз/необъект-использования приобретаемых товаров, услуг и необоротных активов под сомнение НК не ставит. Он остается целым и невредимым - вся его сумма должна попасть в отчетность.

Согласно п.п. 14.1.191 и п. 198.5 НКУ плательщик обязан компенсировать «свое право» на НК путем начисления так называемых «компенсирующих» НО . Это грозит плательщику, если приобретаемые товары/услуги/необоротные активы предназначены/начинают использоваться в:

- «необъектных» операциях или операциях с местом поставки за пределами Украины;

Льготируемых операциях. Исключение: «угольная» льгота из п. 45 подразд. 2 разд. ХХ НКУ . В случае применения указанной льготы нормы п. 198.5 НКУ не применяются в части товаров/услуг, необоротных активов, суммы НДС со стоимости которых были включены в НК в отчетных (налоговых) периодах, предшествовавших периоду начала применения льготы. А учитывая, что плательщик вправе отказаться от ее применения вообще или на определенные периоды (подав Заявление об отказе/приостановлении использования льготы - приложение 3 к Порядку № 21 ), то начислять «компенсирующие» НО по п. 198.5 НКУ придется только по тем товарам, услугам, необоротным активам, приобретение которых осуществлялось в период применения льготы (см. письмо ГУ ГФС в Николаевской обл. от 10.05.2016 г. № 1531/10/14-29-12-01-10 и письмо ГФСУ от 03.03.2017 г. № 4482/6/99-99-15-03-02-15 );

Операциях в пределах баланса, в том числе при передаче для непроизводственного использования, переводе производственных необоротных активов в непроизводственные;- операциях, не являющихся хоздеятельностью (кроме ликвидации ОС - для нее есть свой п. 189.9 НКУ ).

Единственное, учтите! Отказаться от права на НК, зная о нехозяйственной либо льготно/необлагаемой направленности приобретаемых товаров, услуг или необоротных активов, чтобы, скажем, не начислять «компенсирующие» НО согласно п. 198.5 НКУ, нельзя.

Отказ от НК - не выход из ситуации. Как только «входная» НН будет зарегистрирована в ЕРНН / оформлена ТД / получен документ- заменитель НН, у плательщика открывается право на НК, а заодно и обязанность начислить «компенсирующие» НО по нехозяйственно/необъектной или льготной операции (п.п. 14.1.191, п. 198.5 НКУ) . Так что

если право на НК было, то исходя из п. 198.5 НКУ возникает и обязанность начислить НО (независимо от того, отражался фактически НК или нет)

Тем более что в последнее время налоговики склонны вообще не обращать внимания на НК при начислении «компенсирующих» НО (см. БЗ 101.16).

Когда корректируем НК

Согласно нормам НКУ суммы уже отраженного в налоговом учете НК корректировке (в том числе снятию) не подлежат. Исключение:

1) ситуации с пересмотром цен, возвратом товаров и т. п., подпадающих под нормы ст. 192 НКУ . Этой статьей предусмотрен специальный механизм корректировки НК покупателя (и соответственно НО поставщика);

2) восстановление старого НК по товарам, услугам, необоротным активам, приобретенным до 01.07.2015 г., которые плательщик начинает использовать в облагаемых операциях (п. 36 подразд. 2 разд. ХХ НКУ );

3) списание безнадежной дебиторской задолженности по выданным предоплатам и, по мнению налоговиков, безнадежной кредиторской задолженности за полученные, но не оплаченные, товары/услуги.

Так, по списанию дебиторки по предоплате налоговики советуют уменьшить НК на основании бухсправки (см. письмо ГФСУ от 29.08.2016 г. № 18609/6/99-99-15-03-02-15 ).

Аналогично советуют поступать и при списании кредиторки за неоплаченный товар (см. письма ГФСУ от 05.10.2015 г. № 21062/6/99-99-19-03-02-15 и от 29.06.2016 г. № 14038/6/99-99-15-03-02-15 , письмо ГУ ГФС в г. Киеве от 19.01.2016 г. № 701/10/26-15-11-02-13 , БЗ 101.23). Хотя,

если неоплаченный товар благополучно использован в хоздеятельности, считаем, что для корректировки НК оснований нет

А вот при списании кредиторской задолженности за полученные товары от нерезидента налоговики согласны с тем, что «импортный» НК не корректируют (см. письма ГФСУ от 26.01.2016 г. № 1392/6/99-99-19-03-02-15 и от 29.08.2016 г. № 18616/6/99-99-15-03-02-1 , БЗ 101.10).

В завершение механизм компенсации (корректировки) НК покажем на рисунке.

* НК по НН с ошибкой плательщик вправе показать только после исправления (составления/регистрации РК к ошибочной НН, а иногда и новой НН).

** Напомним: плательщик на основании НН, зарегистрированной в ЕРНН, получивший право на НК, может отложить его на срок до 365 календарных дней с даты составления НН (п. 198.6 НКУ). По истечении этого срока отразить НК можно только через УР (с учетом срока давности 1095 дней) (см. БЗ 101.13).

Widget not in any sidebars

Выводы

В большинстве случаев термин «приобретение» для НДСных целей следует понимать как переход к приобретателю права собственности на товары/момент получения результатов услуг.
НК формируют по любым покупкам независимо от направления использования приобретаемого/ввозимого.
НК корректируют при пересмотре цен, возврате товаров/предоплат, и, по мнению налоговиков, при списании безнадежной кредиторской задолженности за неоплаченные товары/услуги.

Наталия Адамович, налоговый эксперт

Джерело: Податки та бухгалтерський облік –

Обновлено: 14 Серпня, 2017 автором: admin